- хрумкіт
- —————————————————————————————хру́мкітіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хрумкіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
хрумкіт — коту, ч. Звук під час жування, подрібнення їжі зубами … Український тлумачний словник
хрум — I у, ч., розм. Те саме, що хрумкіт. II хрум хру/м, виг., розм. 1) Звуконаслідування, що означає тріск під час розжовування їжі. 2) діал. Уживається як присудок за знач. хрумати … Український тлумачний словник
хрумати — аю, аєш, недок., розм. 1) неперех. Видавати хрумкіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || розм. Їсти. 2) неперех. Видавати тріск, хрускіт … Український тлумачний словник
хрумати — (видавати хрумкіт; їсти що н. із хрумкотом), хрумтіти, хрумкати, хрупати, хрупотіти … Словник синонімів української мови
хрумати — хрумам, маш, Рс. Видавати хрумкіт при розжобуванні їжі … Словник лемківскої говірки